Друге покоління кросовера Porsche Macan дебютувало на початку минулого року, ознаменувавши повний перехід моделі на електричну тягу. Відтоді модельна лінійка поступово розширюється, і тепер у ній з’явилася традиційно спортивна версія — GTS. Нагадаємо, що попередній бензиновий Macan GTS після оновлення отримав технічну основу топової модифікації Turbo, хоча й у спрощеному вигляді. За аналогічною схемою створено і новий електричний Macan GTS. На задній осі розташовано електромотор від Turbo-версії з електронікою на карбіді кремнію та одноступеневим редуктором із передавальним числом 9,0:1. Разом із переднім двигуном сумарна потужність двомоторного повного приводу становить 516 к.с., а в режимі overboost з активованим launch control — 571 к.с. і 955 Нм. Ієрархія збережена: старший Macan Turbo має 639 к.с. і 1130 Нм. Версія GTS прискорюється до 100 км/год за 3,8 с, до 200 км/год — за 13,3 с, а максимальна швидкість обмежена 250 км/год. Для порівняння, Macan Turbo розганяється відповідно за 3,3 с, 11,7 с і має «максималку» 260 км/год. Як і всі інші варіанти електричного Macan, GTS побудований на 800-вольтовій платформі PPE (Premium Platform Electric) і оснащений батареєю ємністю 100 кВт·год. Запас ходу за циклом WLTP становить 586 км, що лише трохи поступається Turbo-версії (591 км). Зарядка від 10% до 80% триває 21 хвилину при потужності 270 кВт. Відповідно до спортивного характеру серії GTS, кросовер стандартно оснащується адаптованою пневмопідвіскою, зменшеною на 10 мм у порівнянні зі звичайними версіями, що забезпечує найнижчий центр ваги в сімействі. Додатково встановлені спортивні амортизатори та стабілізатори, а також системи ePTM, PTV Plus і пакет Sport Chrono з трековим режимом. За повнокероване шасі доведеться доплатити окремо. Зовні Porsche Macan GTS вирізняється затемненими фарами, чорними декоративними елементами й агресивним аеродинамічним обвісом, що включає спліттер, дифузор, накладки на пороги та висувний спойлер. З наступного року ці елементи увійдуть до пакету Sport Design, який стане доступним для всіх модифікацій Macan, але саме чорне оформлення залишиться фірмовою рисою GTS. Для новинки запропоновано три нові кольори кузова, стандартними є 21-дюймові колеса, а за доплату можна обрати 22-дюймові. Інтер’єр Macan GTS виконаний у комбінованому оздобленні зі шкіри та матеріалу Race-Tex. За бажанням можна замовити контрастну прострочку в колір кузова — для відтінків Carmine Red, Neo Grey або Lugano Blue. Салон прикрашено логотипами GTS на кермі та сидіннях, а за додаткову плату доступний карбоновий декор. Медіасистема має фірмове графічне оформлення у стилі GTS, а система PESS отримала спеціальні звукові профілі. Прийом попередніх замовлень на Porsche Macan GTS уже відкрито. У Німеччині стартова ціна становить 104,2 тис. євро, тоді як топова версія Macan Turbo коштує від 115,5 тис. євро. Більше інформації: https://carsapp.com.ua/porsche/macan-ev/gts

З 2006 по 2022 рік компанія Toyota випускала стильний позашляховик FJ Cruiser, чий індекс і ретродизайн недвозначно натякали на натхнення — легендарний Land Cruiser FJ, який виробляли з 1960 по 2001 рік. Здавалося, історія моделі завершена, однак навесні цього року з’явилися знімки японської брошури з новою Toyota Land Cruiser FJ. Тепер автомобіль офіційно представлено. Зовні Land Cruiser FJ виконаний у брутальному стилі з великою кількістю гранчастих форм і нефарбованого пластику. Подібно до старшого Prado J250, він має два варіанти оформлення передньої частини — з прямокутними або круглими фарами. Задня частина нагадує концепт Toyota FT-4X (2017): масивна стійка і багажні двері оригінальної форми, які тепер відкидаються та несуть запасне колесо. Цікава деталь — знімні кутові елементи бамперів, що спрощують ремонт у разі пошкоджень. Для моделі одразу підготовлено широку лінійку заводських позашляхових аксесуарів, яку демонструє версія з круглими фарами. Land Cruiser FJ — найкомпактніший представник сімейства. Його розміри: довжина 4575 мм, ширина 1855 мм, висота 1960 мм. Для порівняння, Prado значно більший — 4925×1980×1870 мм, а колісна база коротша (2580 мм проти 2850 мм). Такі пропорції з мінімальними звисами забезпечують відмінну геометричну прохідність, а також заявлено великі ходи підвіски та радіус розвороту лише 5,5 м. Отже, на бездоріжжі молодший FJ не поступатиметься старшим моделям. Інтер’єр витримано в стриманій, «грубуватій» стилістиці старших «Крузаків». Використано триспицеве кермо з численними кнопками, масивний важіль коробки передач, а на верхній частині торпедо розміщено широку полицю. Екран мультимедіа та панель приладів об’єднані у спільний блок, але остання має власний козирок. Передбачено окремий пульт клімат-контролю, великі ручки на стелі та стійках, а також повний набір електронних асистентів Toyota Safety Sense. Новинка побудована на рамній платформі IMV, спільній із Hilux та Fortuner, хоча спеціально для FJ її посилили. Це не архітектура GA-F, яку мають Land Cruiser 300 і Prado, проте вона забезпечує належну міцність і надійність. Поки що оголошено лише один двигун — 2,7-літровий бензиновий атмосферник (163 к.с., 246 Нм), у парі з шестиступінчастим «автоматом» і повним приводом part-time. Компанія Toyota зазначає, що новий FJ відкриває четвертий напрям у лінійці Land Cruiser: • Land Cruiser 300 — вершина лінійки, • «Сімдесятка» — еталон витривалості, • Prado — універсальний позашляховик, • FJ — стартовий, найбільш доступний варіант. Саме тому його збиратимуть у Таїланді разом із Hilux, роблячи ставку на країни Глобального Півдня. Водночас шлях до Європи та США для нього закритий. Повна прем’єра Toyota Land Cruiser FJ відбудеться на автосалоні в Токіо, а серійне виробництво стартує у 2026 році.

Культове купе Ferrari F40 з’явилося майже сорок років тому, однак і досі захоплює уяву шанувальників бренду. Це не дивно, адже, окрім видатних технічних характеристик і яскравого дизайну, F40 став останнім автомобілем Ferrari, який був схвалений особисто Енцо Феррарі. У 2018 році підрозділ Ferrari Special Projects уже представив єдиний у своєму роді суперкар SP38, натхненний F40, а тепер дебютувало ще одне купе у схожій концепції — Ferrari SC40. На відміну від Ferrari SP38, створеного на базі 488 GTB і лише частково схожого на F40, нове купе SC40, побудоване на основі 296 GTB, має набагато більше спільних рис із легендарною моделлю. Команда дизайнерів під керівництвом Флавіо Манцоні оснастила автомобіль оригінальною оптикою з чорним обрамленням (без висувних фар), новим переднім бампером із прямокутними повітрозабірниками та трикутними боковими повітроводами, прикрашеними карбоновими вставками. Найсуттєвіші зміни відбулися у задній частині кузова. Тут з’явилася масивна кришка моторного відсіку з інтегрованим спойлером і вентиляційними отворами, як у F40. На антикрилі розміщено логотипи SC40, а центральний вихлоп і задній дифузор отримали нову форму. Купе пофарбоване у спеціально створений білий колір, а його образ доповнюють двоколірні колісні диски, хоча вони й не повторюють класичні п’ятиспицеві колеса свого натхненника. Інтер’єр Ferrari SC40 зберіг архітектуру 296 GTB, проте вирізняється індивідуальним оздобленням. Використано численні карбонові елементи, що нагадують про композитну конструкцію F40, а обшивка виконана з чорної алькантари та червоної тканини на внутрішніх частинах сидінь. Підголівники прикрашені емблемою із жеребцем, а на передній панелі розміщено логотип SC40. З технічного боку Ferrari SC40 ідентичний моделі 296 GTB. Тут працює гібридна силова установка, що поєднує бітурбомотор V6 3.0 (663 к.с., 740 Нм) з електродвигуном (167 к.с., 315 Нм), вбудованим у восьмиступінчасту роботизовану трансмісію. Загальна потужність системи становить 830 к.с. — цього достатньо, щоб суперкар масою 1470 кг розганявся до 100 км/год за 2,9 секунди, а максимальна швидкість перевищувала 330 км/год. Ferrari SC40 створено в одному екземплярі для постійного клієнта марки. Ім’я замовника та вартість автомобіля не розголошуються, однак усі охочі зможуть побачити цей унікальний екземпляр — із 18 жовтня він експонується у музеї Ferrari в Маранелло.

У 2002 році Volkswagen Touareg став першим позашляховиком у лінійці марки й водночас відкрив для бренду шлях у преміальний сегмент. Саме завдяки цій моделі з’явився споріднений Porsche Cayenne, який свого часу став порятунком для німецького виробника спорткарів. За 23 роки було виготовлено понад 1,2 мільйона Touareg, однак останнім часом попит поступово знижувався. У світі продано 471 тис. автомобілів першого покоління, 483 тис. другого і лише 265 тис. нинішнього, третього покоління. Тож не дивно, що чутки про завершення випуску підтвердилися офіційно — представлено прощальну версію Volkswagen Touareg Final Edition. Спецсерія виконана за традиційними принципами подібних моделей і не містить технічних нововведень. Логотип Final Edition нанесено лазерним гравіюванням на віконну рамку задніх дверей, а також тисненням на шкіряну обробку важеля коробки передач. Такий самий напис із підсвічуванням прикрашає передню панель і пороги. На цьому перелік змін завершується. Версія Final Edition буде доступна для всіх комплектацій Touareg. Водночас прощальна модифікація нагадує про славну історію моделі. Перший Touareg (2002–2009) запам’ятався шестипозиційною пневмопідвіскою, що дозволяла долати броди глибиною до 580 мм і схили з нахилом 45°. Топові версії оснащували турбодизелем V10 5.0 TDI потужністю 313 к.с. і 750 Нм, який розганяв кросовер масою близько 2,5 тонни до 100 км/год за 7,8 секунди, а максимальна швидкість становила 225 км/год. З 2005 року також пропонувався шестилітровий бензиновий двигун W12 на 450 к.с. і 600 Нм. Друге покоління (2010–2018) стало першим гібридом у історії Volkswagen. Компресорний V6 3.0 TSI (333 к.с.) працював у парі з електродвигуном на 46 к.с., що забезпечувало сумарну потужність 380 к.с. і 580 Нм. Такий Touareg розганявся до 100 км/год за 6,5 секунди, розвивав 240 км/год і споживав у середньому 8,2 л/100 км — чудовий показник для автомобіля такого класу. Нинішнє, третє покоління Touareg, випускається з 2018 року й вирізняється кузовом із комбінованих сталевих і алюмінієвих елементів. Починаючи з 2020 року, флагманом лінійки стала версія Touareg R Hybrid, яка оснащена V6 3.0 TFSI (340 к.с.), електромотором на 136 к.с., а сумарна віддача становить 462 к.с. і 700 Нм. Максимальна швидкість — 250 км/год. Ціна Volkswagen Touareg Final Edition стартує від 75 тисяч євро, а прийом замовлень триватиме до березня 2026 року. Однак, імовірно, історія Touareg на цьому не завершиться. Символічно коло замикається: наступний розділ історії продовжить електричний Porsche Cayenne, який поділить технічну основу й платформу PPE (Premium Platform Electric) з майбутнім спадкоємцем Touareg.

Компактний кросовер Tonale дебютував три роки тому — не такий вже й великий термін для марки Alfa Romeo. Проте останнім часом продажі моделі різко знизилися: лише з січня по серпень цього року вони впали на 42% у Європі та на 23% у США. Щоб повернути інтерес покупців, компанія провела плановий рестайлінг Tonale, поєднавши в ньому технічні й візуальні оновлення. Модель отримала оновлений дизайн передньої частини з новою версією фірмової решітки радіатора. Завдяки зміненому бамперу передній звис став коротшим, а пропорції — більш гармонійними. Розширено передню й задню колію, оновлено емблеми та шильдики. Гамму кузовних кольорів доповнили три нові відтінки червоного, зеленого й жовтого, а також опціональний чорний дах. До вибору додалися нові диски на 19 і 20 дюймів. В інтер’єрі Alfa Romeo Tonale використані якісніші матеріали та нові поєднання кольорів оздоблення. З’явилася контрастна прострочка на панелі приладів, дверях і підлокітнику, а серед варіантів оббивки вперше запропонована червона шкіра. Встановлено новий обертовий селектор трансмісії, хоча передачі, як і раніше, можна перемикати великими підкермовими пелюстками. Серед опцій — аудіосистема Harman Kardon потужністю 470 Вт із 14 динаміками та охолоджувана платформа для бездротової зарядки. Лінійка двигунів для Європи оновлена відповідно до стандарту Euro 6E-bis. • М’який гібрид із 1,5-літровим турбомотором і 48-вольтовим електродвигуном тепер розвиває 175 к.с. замість колишніх 160 к.с. і працює разом із 7-ступеневим преселективним «роботом». • Неочікувано збережено 1.6-літровий турбодизель (130 к.с.) із 6-ступеневим «роботом» з двома зчепленнями. В обох випадках — передній привід. • Плагін-гібрид із двигуном 1.3 MultiAir, електромотором на задній осі й 6-ступеневим «автоматом» розвиває 270 к.с. Для американського ринку залишився лише 2,0-літровий турбодвигун, потужність якого зросла з 256 до 272 к.с., при незмінному крутному моменті 400 Нм. Він поєднується з 9-ступеневим «автоматом» і повним приводом. Ймовірно, колишній гібрид із 290 к.с. для США тепер знято з виробництва. Переглянуто також склад і назви комплектацій: • Sprint — базовий рівень із світлодіодною оптикою, чорним декором, 18-дюймовими колесами, а в салоні — тканинні сидіння з контрастною прострочкою та алюмінієві накладки на педалі. • Veloce — середній варіант із адаптивною підвіскою, 19-дюймовими колесами, червоними гальмами Brembo, електроприводом багажника з безконтактним відкриттям та вентильованими сидіннями. • Sport Speciale — нова топова версія з срібними акцентами в екстер’єрі, 20-дюймовими дисками, чорними гальмами Brembo та інтер’єром з чорною алькантарою. Продажі оновленої Alfa Romeo Tonale стартують до кінця поточного року. Детальні характеристики та ціни компанія обіцяє оголосити ближче до початку реалізації моделі.

У 2016 році дебютувало концептуальне купе Vision Mercedes-Maybach 6, а роком пізніше з’явився його кабріолет. На жаль, обидва ці електромобілі так і не дісталися серії, а товарний родстер Mercedes-Maybach SL 680 став лише доопрацьованою версією AMG SL. Та Mercedes-Benz не полишає ідею розкішного дводверного електромобіля — і тепер презентував новий концепт Vision Iconic. Екстер’єр моделі поєднує риси класичних «Мерседесів» і футуристичні акценти. Спереду встановлена фірмова підсвічувана решітка радіатора, яка вперше з’явилася на електрокросовері GLC with EQ Technology. Її форма навмисно відсилає до легендарних моделей W108, W111 і 600 Pullman. Довгий капот і вузькі фари підкреслюють динаміку силуету. У профілі Vision Iconic нагадує попередні концепти Maybach, однак має коротші звиси та ще витонченішу пластику ліній. Лобове скло переходить у «зябра» на передніх крилах, а похилий дах завершується округлою кормою — відсиланням до культового 300 SL Gullwing. За словами шеф-дизайнера Гордена Вагенера, натхненням для образу стали автомобілі 1930-х років. Інтер’єр виконано в стилістиці арт-деко. Тут встановлене кругле чотириспицеве кермо й скляна панель Zeppelin, що поєднує аналогові та цифрові прилади. Сидіння оздоблені темно-синім оксамитом, а в оздобленні використані перламутрові вставки й підлога з інкрустацією солом’яним візерунком — техніка маркетрі, популярна у XVII та 1920-х роках. До проєкту навіть створили капсульну колекцію з шести костюмів — чоловічих і жіночих — у тон до кольорів салону. Попри ностальгічну атмосферу, Vision Iconic втілює технології майбутнього. Концепт отримав четвертий рівень автономності з системою «нейроморфних обчислень», яка імітує роботу людського мозку. Вона, за словами розробників, у десять разів ефективніше розпізнає навколишнє середовище, ніж сучасні аналоги. Також передбачено керування по проводах та керовані задні колеса. Параметри силової установки поки не розкриті. Особливістю концепта є фотоелектричне покриття кузова. Панелі загальною площею 11 м² здатні підзаряджати батарею від сонячного світла — у теорії цього вистачить для до 12 000 км пробігу на рік без підключення до мережі. Ймовірно, Vision Iconic залишиться шоукаром, як і Vision Mercedes-Maybach 6, однак саме такі проєкти показують, яким Mercedes бачить поєднання спадщини, розкоші та інновацій у найближчому майбутньому.

Німецька компанія Capricorn, відома як постачальник високотехнологічних компонентів для автоспорту, зробила крок у світ дорожніх автомобілів. Після співпраці з Caterham, Lotus, Mercedes (F1), Peugeot Sport (Ле-Ман, Дакар), Porsche (LMP1) та Volkswagen (WRC) інженери представили своє перше власне творіння — Capricorn 01 Zagato. Проєкт став результатом багаторічної дружби засновника Capricorn Робертіно Вільда та керівника ательє Андреа Мікеле Загато. Новинка поєднує німецьку точність і італійську елегантність. Виробники свідомо відмовилися від активної аеродинаміки, створивши кузов, який сам по собі генерує достатню притискну силу. Інтер’єр розроблений безпосередньо Capricorn: замість екранів — аналогова панель приладів і лише компактний дисплей для камери заднього виду, що ховається, коли не використовується. У салоні — алюміній, карбон, алькантара та шкіра Connolly. Сидіння нерухомі, але мають регульовані подушки, а також можна налаштувати кермо, педалі та важіль КПП. Кузов виконаний із карбону, як і монокок у стилі LMP1, а підрамники — передній і задній — полегшені. Підвіска двоважільна, з амортизаторами Bilstein, що мають три режими: Comfort, Sport і Track. За 21-дюймовими колесами (легкосплавними або карбоновими) — карбон-керамічні гальма Brembo. Під капотом — 5,2-літровий V8 із турбонаддувом, створений на базі двигуна Ford, але глибоко модернізований. Потужність перевищує 900 к.с. і 1000 Нм, а суха маса становить менше 1200 кг. Задній привід, 5-ступенева механіка, розгін до 100 км/год — менше трьох секунд, максимальна швидкість — 360 км/год (обмежена). Буде випущено лише 19 екземплярів, кожен з яких зберуть вручну. Продажі заплановані в Європі, Великій Британії, Швейцарії, Японії, Мексиці, Канаді та на Близькому Сході, ціна стартує від 2,95 млн євро. Capricorn уже готується до розширення — наступного року компанія планує збільшити виробництво до 100–200 машин на рік. За словами Вільда, 01 Zagato — це лише початок нового сімейства преміальних моделей.