У 2002 році Volkswagen Touareg став першим позашляховиком у лінійці марки й водночас відкрив для бренду шлях у преміальний сегмент. Саме завдяки цій моделі з’явився споріднений Porsche Cayenne, який свого часу став порятунком для німецького виробника спорткарів. За 23 роки було виготовлено понад 1,2 мільйона Touareg, однак останнім часом попит поступово знижувався. У світі продано 471 тис. автомобілів першого покоління, 483 тис. другого і лише 265 тис. нинішнього, третього покоління. Тож не дивно, що чутки про завершення випуску підтвердилися офіційно — представлено прощальну версію Volkswagen Touareg Final Edition. Спецсерія виконана за традиційними принципами подібних моделей і не містить технічних нововведень. Логотип Final Edition нанесено лазерним гравіюванням на віконну рамку задніх дверей, а також тисненням на шкіряну обробку важеля коробки передач. Такий самий напис із підсвічуванням прикрашає передню панель і пороги. На цьому перелік змін завершується. Версія Final Edition буде доступна для всіх комплектацій Touareg. Водночас прощальна модифікація нагадує про славну історію моделі. Перший Touareg (2002–2009) запам’ятався шестипозиційною пневмопідвіскою, що дозволяла долати броди глибиною до 580 мм і схили з нахилом 45°. Топові версії оснащували турбодизелем V10 5.0 TDI потужністю 313 к.с. і 750 Нм, який розганяв кросовер масою близько 2,5 тонни до 100 км/год за 7,8 секунди, а максимальна швидкість становила 225 км/год. З 2005 року також пропонувався шестилітровий бензиновий двигун W12 на 450 к.с. і 600 Нм. Друге покоління (2010–2018) стало першим гібридом у історії Volkswagen. Компресорний V6 3.0 TSI (333 к.с.) працював у парі з електродвигуном на 46 к.с., що забезпечувало сумарну потужність 380 к.с. і 580 Нм. Такий Touareg розганявся до 100 км/год за 6,5 секунди, розвивав 240 км/год і споживав у середньому 8,2 л/100 км — чудовий показник для автомобіля такого класу. Нинішнє, третє покоління Touareg, випускається з 2018 року й вирізняється кузовом із комбінованих сталевих і алюмінієвих елементів. Починаючи з 2020 року, флагманом лінійки стала версія Touareg R Hybrid, яка оснащена V6 3.0 TFSI (340 к.с.), електромотором на 136 к.с., а сумарна віддача становить 462 к.с. і 700 Нм. Максимальна швидкість — 250 км/год. Ціна Volkswagen Touareg Final Edition стартує від 75 тисяч євро, а прийом замовлень триватиме до березня 2026 року. Однак, імовірно, історія Touareg на цьому не завершиться. Символічно коло замикається: наступний розділ історії продовжить електричний Porsche Cayenne, який поділить технічну основу й платформу PPE (Premium Platform Electric) з майбутнім спадкоємцем Touareg.

Компактний кросовер Tonale дебютував три роки тому — не такий вже й великий термін для марки Alfa Romeo. Проте останнім часом продажі моделі різко знизилися: лише з січня по серпень цього року вони впали на 42% у Європі та на 23% у США. Щоб повернути інтерес покупців, компанія провела плановий рестайлінг Tonale, поєднавши в ньому технічні й візуальні оновлення. Модель отримала оновлений дизайн передньої частини з новою версією фірмової решітки радіатора. Завдяки зміненому бамперу передній звис став коротшим, а пропорції — більш гармонійними. Розширено передню й задню колію, оновлено емблеми та шильдики. Гамму кузовних кольорів доповнили три нові відтінки червоного, зеленого й жовтого, а також опціональний чорний дах. До вибору додалися нові диски на 19 і 20 дюймів. В інтер’єрі Alfa Romeo Tonale використані якісніші матеріали та нові поєднання кольорів оздоблення. З’явилася контрастна прострочка на панелі приладів, дверях і підлокітнику, а серед варіантів оббивки вперше запропонована червона шкіра. Встановлено новий обертовий селектор трансмісії, хоча передачі, як і раніше, можна перемикати великими підкермовими пелюстками. Серед опцій — аудіосистема Harman Kardon потужністю 470 Вт із 14 динаміками та охолоджувана платформа для бездротової зарядки. Лінійка двигунів для Європи оновлена відповідно до стандарту Euro 6E-bis. • М’який гібрид із 1,5-літровим турбомотором і 48-вольтовим електродвигуном тепер розвиває 175 к.с. замість колишніх 160 к.с. і працює разом із 7-ступеневим преселективним «роботом». • Неочікувано збережено 1.6-літровий турбодизель (130 к.с.) із 6-ступеневим «роботом» з двома зчепленнями. В обох випадках — передній привід. • Плагін-гібрид із двигуном 1.3 MultiAir, електромотором на задній осі й 6-ступеневим «автоматом» розвиває 270 к.с. Для американського ринку залишився лише 2,0-літровий турбодвигун, потужність якого зросла з 256 до 272 к.с., при незмінному крутному моменті 400 Нм. Він поєднується з 9-ступеневим «автоматом» і повним приводом. Ймовірно, колишній гібрид із 290 к.с. для США тепер знято з виробництва. Переглянуто також склад і назви комплектацій: • Sprint — базовий рівень із світлодіодною оптикою, чорним декором, 18-дюймовими колесами, а в салоні — тканинні сидіння з контрастною прострочкою та алюмінієві накладки на педалі. • Veloce — середній варіант із адаптивною підвіскою, 19-дюймовими колесами, червоними гальмами Brembo, електроприводом багажника з безконтактним відкриттям та вентильованими сидіннями. • Sport Speciale — нова топова версія з срібними акцентами в екстер’єрі, 20-дюймовими дисками, чорними гальмами Brembo та інтер’єром з чорною алькантарою. Продажі оновленої Alfa Romeo Tonale стартують до кінця поточного року. Детальні характеристики та ціни компанія обіцяє оголосити ближче до початку реалізації моделі.

У 2016 році дебютувало концептуальне купе Vision Mercedes-Maybach 6, а роком пізніше з’явився його кабріолет. На жаль, обидва ці електромобілі так і не дісталися серії, а товарний родстер Mercedes-Maybach SL 680 став лише доопрацьованою версією AMG SL. Та Mercedes-Benz не полишає ідею розкішного дводверного електромобіля — і тепер презентував новий концепт Vision Iconic. Екстер’єр моделі поєднує риси класичних «Мерседесів» і футуристичні акценти. Спереду встановлена фірмова підсвічувана решітка радіатора, яка вперше з’явилася на електрокросовері GLC with EQ Technology. Її форма навмисно відсилає до легендарних моделей W108, W111 і 600 Pullman. Довгий капот і вузькі фари підкреслюють динаміку силуету. У профілі Vision Iconic нагадує попередні концепти Maybach, однак має коротші звиси та ще витонченішу пластику ліній. Лобове скло переходить у «зябра» на передніх крилах, а похилий дах завершується округлою кормою — відсиланням до культового 300 SL Gullwing. За словами шеф-дизайнера Гордена Вагенера, натхненням для образу стали автомобілі 1930-х років. Інтер’єр виконано в стилістиці арт-деко. Тут встановлене кругле чотириспицеве кермо й скляна панель Zeppelin, що поєднує аналогові та цифрові прилади. Сидіння оздоблені темно-синім оксамитом, а в оздобленні використані перламутрові вставки й підлога з інкрустацією солом’яним візерунком — техніка маркетрі, популярна у XVII та 1920-х роках. До проєкту навіть створили капсульну колекцію з шести костюмів — чоловічих і жіночих — у тон до кольорів салону. Попри ностальгічну атмосферу, Vision Iconic втілює технології майбутнього. Концепт отримав четвертий рівень автономності з системою «нейроморфних обчислень», яка імітує роботу людського мозку. Вона, за словами розробників, у десять разів ефективніше розпізнає навколишнє середовище, ніж сучасні аналоги. Також передбачено керування по проводах та керовані задні колеса. Параметри силової установки поки не розкриті. Особливістю концепта є фотоелектричне покриття кузова. Панелі загальною площею 11 м² здатні підзаряджати батарею від сонячного світла — у теорії цього вистачить для до 12 000 км пробігу на рік без підключення до мережі. Ймовірно, Vision Iconic залишиться шоукаром, як і Vision Mercedes-Maybach 6, однак саме такі проєкти показують, яким Mercedes бачить поєднання спадщини, розкоші та інновацій у найближчому майбутньому.

Німецька компанія Capricorn, відома як постачальник високотехнологічних компонентів для автоспорту, зробила крок у світ дорожніх автомобілів. Після співпраці з Caterham, Lotus, Mercedes (F1), Peugeot Sport (Ле-Ман, Дакар), Porsche (LMP1) та Volkswagen (WRC) інженери представили своє перше власне творіння — Capricorn 01 Zagato. Проєкт став результатом багаторічної дружби засновника Capricorn Робертіно Вільда та керівника ательє Андреа Мікеле Загато. Новинка поєднує німецьку точність і італійську елегантність. Виробники свідомо відмовилися від активної аеродинаміки, створивши кузов, який сам по собі генерує достатню притискну силу. Інтер’єр розроблений безпосередньо Capricorn: замість екранів — аналогова панель приладів і лише компактний дисплей для камери заднього виду, що ховається, коли не використовується. У салоні — алюміній, карбон, алькантара та шкіра Connolly. Сидіння нерухомі, але мають регульовані подушки, а також можна налаштувати кермо, педалі та важіль КПП. Кузов виконаний із карбону, як і монокок у стилі LMP1, а підрамники — передній і задній — полегшені. Підвіска двоважільна, з амортизаторами Bilstein, що мають три режими: Comfort, Sport і Track. За 21-дюймовими колесами (легкосплавними або карбоновими) — карбон-керамічні гальма Brembo. Під капотом — 5,2-літровий V8 із турбонаддувом, створений на базі двигуна Ford, але глибоко модернізований. Потужність перевищує 900 к.с. і 1000 Нм, а суха маса становить менше 1200 кг. Задній привід, 5-ступенева механіка, розгін до 100 км/год — менше трьох секунд, максимальна швидкість — 360 км/год (обмежена). Буде випущено лише 19 екземплярів, кожен з яких зберуть вручну. Продажі заплановані в Європі, Великій Британії, Швейцарії, Японії, Мексиці, Канаді та на Близькому Сході, ціна стартує від 2,95 млн євро. Capricorn уже готується до розширення — наступного року компанія планує збільшити виробництво до 100–200 машин на рік. За словами Вільда, 01 Zagato — це лише початок нового сімейства преміальних моделей.

Після кількох років очікування перший електромобіль Ferrari нарешті наближається до серійного виробництва. Проєкт стартував ще у 2020 році — в час, коли електромобілі здавалися майбутнім індустрії. Хоча інтерес до них нині зменшився, Ferrari не згорнула ініціативу. Минулого року компанія відкрила новітній завод E-Building, де виготовлятимуть електродвигуни, редуктори, тягові батареї та складатимуть електромобілі. Тепер же італійці розкрили перші технічні подробиці свого дебютного EV — Ferrari Elettrica. Шасі моделі побудоване за схемою «скейтборд», із інтегрованими підвісками, силовими вузлами та батареєю в підпіллі. Основна конструкція та кузов виконані з алюмінію, 75% якого — перероблений, що зменшує вуглецевий слід виробництва. Особливу увагу приділено пасивній безпеці: енергопоглинаючі зони розміщено не лише спереду та ззаду, а й у порогах, де також захищено акумулятор. Нижня частина батареї має додатковий щит. Щоб зберегти фірмову керованість Ferrari, електромобіль отримав коротку колісну базу (2960 мм), повністю кероване шасі та низький центр ваги. Кокпіт зміщено вперед — як у середньомоторних бензинових моделей марки. Маса — 2300 кг, з розподілом 47:53 на користь задньої осі. Підвіска встановлена на порожнистих алюмінієвих підрамниках, що забезпечує жорсткість і водночас знижує рівень шуму. Застосовані електронно керовані амортизатори Multimatic з 48-вольтовими актуаторами замість стабілізаторів, знайомі з Purosangue та гіперкара F80. Для Elettrica їх удосконалили — додали термопари для точного контролю температури й полегшили на 2 кг кожен. Силова установка включає чотири синхронні електродвигуни, по одному на кожне колесо. Кожен модуль містить редуктор та інвертор власної розробки Ferrari. Передній вузол важить 65 кг, розвиває 285 к.с. і 280 Нм, з максимальною швидкістю обертання 30 000 об/хв. Для економії енергії передбачене зчеплення, яке може відключати передній привід. Задній силовий модуль потужніший (129 кг, 25 500 об/хв), а його віддача — 843 к.с. і 710 Нм. Сукупна потужність установки перевищує 1000 к.с. (орієнтовно 1128 к.с.). За попередніми даними, електромобіль розганятиметься до 100 км/год за 2,5 секунди та розвиватиме 310 км/год. Батарея, розроблена у Маранелло, має ємність 122 кВт·год і напругу 880 В. Вона складається з 210 осередків, зібраних у 15 модулів, і розміщена в окремому корпусі — не інтегрована в кузов, як у сучасних cell-to-body системах. Така конструкція дозволяє легко знімати батарею для обслуговування. Максимальна потужність зарядки — 350 кВт, запас ходу — понад 530 км. Серед інновацій — система Torque Shift Engagement, яка адаптує тягу окремих моторів під стиль водіння та обраний режим руху. Режими перемикаються правою пелюсткою, а ліва відповідає за силу рекуперації. Окремо варто відзначити систему посилення звуку електродвигунів: замість імітації звуку ДВС через аудіосистему, у Ferrari використали спеціальні датчики, які знімають реальні вібрації моторів і підсилюють їх, як у електрогітарі, створюючи автентичний «живий» звук. Раніше Ferrari планувала представити Elettrica наприкінці 2025 року, але тепер прем’єра перенесена: зовнішність та інтер’єр покажуть на початку 2026-го, а повна презентація відбудеться весною того ж року.

У моделі Cupra Formentor уже була версія з індексом VZ5. Цифра в назві символізує головну особливість — п’ятициліндровий турбодвигун серії EA855, який раніше встановлювали виключно на RS-моделі Audi. З 2021 по 2023 рік випущено рівно 7000 екземплярів такого кросовера, після чого потужна модифікація зникла з лінійки. І ось, через два роки, вона знову повертається! Відроджений Cupra Formentor VZ5 тепер представлений уже у рестайлінговій версії, адже базовий Formentor оновився ще навесні 2024 року. Топовий варіант вирізняється ще агресивнішим дизайном із масивними бамперами, збільшеними спліттером і дифузором, а також розширеними колісними арками. Фірмове чотириствольне розташування вихлопу з вертикальними парами патрубків збережено. Доступно п’ять кольорів кузова, а з попередньої серії VZ5 залишилися 20-дюймові колеса з помаранчевими акцентами. За доплату пропонуються спортивні сидіння CUPBucket з вираженою бічною підтримкою. Під капотом — той самий п’ятициліндровий турбодвигун потужністю 390 к.с. і крутним моментом 480 Нм (для порівняння, на Audi RS цей мотор видає до 400 к.с. і 500 Нм). У трансмісії використовується 7-ступінчастий «робот» DSG і повний привід з двома муфтами на задній осі. Хоча офіційні динамічні показники ще не розкриті, очікується, що вони залишаться близькими до попередника: розгін до 100 км/год за 4,2 секунди і максимальна швидкість 250 км/год. Новий Cupra Formentor VZ5 знову буде випущений обмеженим тиражем — цього разу лише 4000 екземплярів. Вперше модель з’явиться також у правокермовому виконанні (передусім для ринку Великої Британії). Вартість поки не озвучена, але якщо попереднє покоління стартувало від 58 тисяч євро, нині ціна, без сумніву, буде вищою.

Компанія Aston Martin продовжує розширювати лінійку динамічних модифікацій своїх моделей із літерою S. Після появи кросовера DBX S та купе Vantage S, британський виробник представив суперкар Aston Martin DB12 S, який у компанії називають кульмінацією розвитку всієї серії DB. Спереду DB12 S найпростіше впізнати за новим спліттером із виразними боковими секціями. Вони не лише підвищують притискну силу, а й покращують аеродинамічну стабільність повітряного потоку біля передніх коліс. Для ефективнішого охолодження двигуна передбачено збільшені вентиляційні отвори на капоті. Уздовж порогів з’явилися чорні накладки, а на передніх крилах — характерний червоний шильдик S. Задню частину прикрашають спойлер, новий дифузор і подвійні вихлопні патрубки з обох боків. Цікаво, що на відміну від моделей DBX S та Vantage S, новий DB12 S не має помітних червоних акцентів на кузові. Інтер’єр також витриманий у стриманому стилі — червоний колір присутній лише на шайбі вибору режимів руху на центральній консолі. Салон виконано з комбінації шкіри та алькантари, а за доплату доступна напіванілінова шкіра або її поєднання з алькантарою. У списку опцій — полегшені спортивні сидіння з вуглепластиковим каркасом (у базі — електрорегулювання), а також тиснення логотипу Aston Martin на підголівниках. Клієнти можуть обрати з широкої палітри кольорів та матеріалів оздоблення. Під капотом — знайомий бітурбомотор AMG V8 4.0, який у версії S видає 700 к.с. (на 20 к.с. більше за стандартний DB12) і 800 Нм крутного моменту. Розгін до 60 миль/год (97 км/год) скоротився до 3,4 с, а максимальна швидкість залишилася на рівні 325 км/год. Інженери переналаштували керування двигуном і 8-ступінчастим «автоматом» ZF, зробивши реакції на газ швидшими. Нова випускна система з нержавіючої сталі додає глибшого звучання, а опціональний титановий варіант легший на 11,7 кг і ще виразніший за тембром. Підвіску доопрацювали — встановлено жорсткіші стабілізатори та амортизатори Bilstein DTX з оновленими налаштуваннями. Рульове керування й електронний диференціал забезпечують точнішу реакцію у поворотах. У стандартному оснащенні — вуглецево-керамічні гальма, які на 27 кг легші за штатні системи базового DB12. Замовлення на Aston Martin DB12 S уже відкриті — модель доступна як у кузові купе, так і у варіанті кабріолет Volante. Поставки перших автомобілів заплановані на перший квартал 2026 року. Якщо звичайний DB12 коштує від 185 тисяч фунтів стерлінгів, то версія S очікувано буде значно дорожчою.